до майбутнього
2020 точно увійде в історію. Принаймні, це літо вже увійшло в історію нашої компанії. 27 серпня ми вирушили до рідних Карпат! Після нічного автобусного тріпу до Верховини, де на нас чекав смачний сніданок, почалось сходження на полонину Смотрич.
Підйом виявився не найлегшим, але підтримуючи один одного та допомагаючи подолати останні метри, ми досягли мети. Після командної роботи з облаштування табору та, мабуть, найсмачнішої вечері біля вогнища, була незабутня зоряна ніч. Ніч, коли пісні під гітару не закінчуються, а тепло сердець гріє всю ніч. Наступного дня, після сніданку та божественної кави з запахом вогнища, ми спустились з гір.
Далі наш шлях лежав до самого серця Буковеля. А тааам… Після релаксу та гарячого душу у комфортних номерах, прийшов час мокрої вечірки біля басейну! Там було все: нестримні танці під музику від нашого DJ Сергія, текіла, повний місяць у телескопі та розмови до ранку.
Третій день почався з шампанського біля того ж басейну та смачного сніданку :) Потім ми “зовсім трохи пошуміли” на пінній вечірці серед гір. Новий вибух адреналіну накрив на зіплайнах та швидкісному спуску на санях. Увечері, після колоритної вечері у Грибній хаті, ми вирушили додому. Цю подорож важко буде перевершити, але разом у нас вийде!
Знайомство з Грузією почалося із затримки літака, тому ми розучували рухи лезгінки просто у терміналі Борисполя :) Згадуючи отриманні враження від прогулянки нічним Тбілісі, розуміємо, що рішення не спати всю ніч стало абсолютно правильним.
Далі були засніжені вершини Гудаурі, у яких ми назавжди залишили свої серця. Адже катання на бордах чи лижах та величні кавказькі гори — це неймовірні враження.
В останній день була місцева кухня, чача, вино та (вже освоєна) лезгінка в гірському кафе Мегобарі. А святкова гала-вечеря в ресторані закінчилася неймовірним салютом!
У цій подорожі було багато чого: 20 годин в автобусі, Татри вкриті туманом, катання на лижах та бордах.
Далі «Диявольська вечірка» в кігурумі й балетних пачках, веселі ігри та драйвова музика. На завершення – святкова вечеря в ресторані з краєвидом на Деманівську долину та прогулянка старовинним містом Кошиці.
Отримані емоції складно передати в 3 абзацах, адже це були незабутня подорож, насичена подіями та враженнями!
Верховина навесні не лише красива, а й екстремальна. Ми кинули виклик одразу двом стихіям — бистрій воді Чорного Черемошу та грізній вершині гори Піп Іван.
Першим на нашому шляху став Черемош. Йдучи порогами у вирі води й адреналіну, не всі втримались від падіння у воду. Команди рятували своїх з бурхливої стихії, допомагали та підтримували. Врешті Черемош підкорився та відступив перед нашим натиском.
Наступним було сходження на Піп Іван, і цей день можна було б назвати лайтовим, якби не 5-ти годинний підйом. Але ми впоралися і пишаємося перемогою над стихіями та складнощами!